Координати: 42°39′32.8″ пн. ш. 27°44′09.7″ сх. д. / 42.659111° пн. ш. 27.736028° сх. д. / 42.659111; 27.736028

Церква святої Софії (Несебир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святої Софії
болг. Света София (Несебър)
42°39′32.8″ пн. ш. 27°44′09.7″ сх. д. / 42.659111° пн. ш. 27.736028° сх. д. / 42.659111; 27.736028
Тип спорудицерква і православний храм
Сучасний статуснедіючий храм, пам'ятник культури
РозташуванняБолгарія, Несебир
Початок будівництваV-VI ст.
СтильАрхітектура Візантійської імперії
Належністьправославна церква
ЄпархіяСливенська єпархія БПЦ
Станруїни
Церква святої Софії (Несебир). Карта розташування: Болгарія
Церква святої Софії (Несебир)
Церква святої Софії (Несебир) (Болгарія)
Мапа
CMNS: Церква святої Софії у Вікісховищі

Свята Софія, відома також як Стара метрополія — православна церква, знаходиться в центрі старого міста Несебир. Є пам'ятником ЮНЕСКО, і входить в перелік 100 національних туристичних місць Болгарії.

Побудована наприкинці V та початку VI століть. Це базиліка з напівкруглої апсидою, яка зовні є трикутною формою, з притвором і атріумом (внутрішній двір). Загальна довжина становить 25,5 м. Бічні нави (шириною 3,70 м.) відокремлені від центрального (9,30 м.), створеними п'ятьма кам'яними прямокутними стовпами, що пов'язані між собою арками. В східній стіні над напівкруглою в плані, і тригранною в екстер'єрі, апсидою (шириною 6,5 і глибиною 3,25 м.)[1] знаходяться три арочні вікна. Базиліка мала двосхилий дах, який не зберігся. В апсиді майже цілим зберігся синтрон. В середині церкви стіни оштукатурені цементним розчином і розписані фресками.

Вся підлога була вкрита мозаїкою з невеликих кольорових камінчиків. Праворуч від апсиди знаходиться мармуровий блок, на якому вигравірувано вірш із псалма Старого Завіту, його можна прочитати через відпалу штукатурку: И викът ми нека стигне до теб![2].

Свій сучасний вигляд церква набула після реконструкції на початку IX століття. В середні віки церква була кафедральним собором Месемврийскої єпархії. В 1257 році собор був розграбований венеційцями і мощі святого Феодора, які в ньому зберігались, були доставлені до церкви «Сан-Сальваторе» у Венеції [3]. Наприкінці XVIII століття собор був покинутий.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тонев, Любен (1965). Кратка история на българската архитектура (болг.) . София: Печатница БАН кв. Гео Милев. с. 53—55.
  2. Венцеслав Константинов, Несебр – град сред морето
  3. Cornaro, F. Ecclesiae Venetae antiquis monumentis nunc etiam primum editis illustratae. T. 2. Venetiis, 1749, 258-259.